етнотип

ЕТНОТИ́П, а, ч.

Типовий представник етнічної спільноти, який уособлює в собі найбільш суттєві, характерні риси одного або декількох етносів.

Образ Кия є первинним етнотипом князя, характерна риса якого (мудрість) притаманна і Володимирові Великому, і Ярославові Мудрому, і Володимирові Мономаху (з наук. літ.);

Народна культура є тим живильним середовищем, у якому формується і духовно наповнюється етнотип українців (з наук.-попул. літ.).