етнотрадиція
ЕТНОТРАДИ́ЦІЯ, ї, ж.
Сукупність духовного спадку попередніх поколінь певного етносередовища.
Активне включення етнотрадицій у сучасну культуру стає важливою умовою зберігання самобутності й цілісності етносу (з наук. літ.);
Використання етнокультурних надбань у педагогічному процесі сприяє розвитку особистості на духовно-моральному ґрунті загальнолюдських цінностей із врахуванням етнотрадицій та національних ідеалів (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me