етнотрадиція

ЕТНОТРАДИ́ЦІЯ, ї, ж.

Сукупність духовного спадку попередніх поколінь певного етносередовища.

Активне включення етнотрадицій у сучасну культуру стає важливою умовою зберігання самобутності й цілісності етносу (з наук. літ.);

Використання етнокультурних надбань у педагогічному процесі сприяє розвитку особистості на духовно-моральному ґрунті загальнолюдських цінностей із врахуванням етнотрадицій та національних ідеалів (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me