етнізація

ЕТНІЗА́ЦІЯ, ї, ж., соц.

1. Процес засвоєння індивідом духовних цінностей того етносу, до якого він належить.

Етнізація на практиці розгортається як аспект соціалізації, елемент виховання, зріз формування типу життєдіяльності особи (з наук. літ.);

У процесі етнізації особа засвоює величезне багатство етнокультури, спресований досвід попередніх поколінь (з наук. літ.);

// Набуття, засвоєння рис, ознак певного етносу.

У процесі етнізації люди однієї культури засвоюють одну й ту саму заданість бачення світу, один і той же спосіб його категоризацїї, систематизації, типізації (з наук. літ.).

2. Узалежнення перебігу чого-небудь від характеру буття певного етносу.

Синкретизм релігійних та етнічних цінностей і традицій, який сформувався ще на історичній батьківщині, стає в діаспорі відчутнішим, приводячи до “освячення” етнічності й водночас “етнізації” релігії (з наук. літ.).