етнікос

Е́ТНІКОС, у, ч., соц.

Історично сформована на певній території стійка сукупність людей, що володіють не тільки спільними рисами, але й відносно стабільними особливостями культури.

Етнікос є особливою історичною спільністю людей, яка виникла і розвивається природно-історичним шляхом, незалежно від волі людей, які її формують (з навч. літ.);

Необхідною умовою для виникнення етнікосу є проживання людей на одній території та єдність їхнього економічного життя (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me