етнікос
Е́ТНІКОС, у, ч., соц.
Історично сформована на певній території стійка сукупність людей, що володіють не тільки спільними рисами, але й відносно стабільними особливостями культури.
Етнікос є особливою історичною спільністю людей, яка виникла і розвивається природно-історичним шляхом, незалежно від волі людей, які її формують (з навч. літ.);
Необхідною умовою для виникнення етнікосу є проживання людей на одній території та єдність їхнього економічного життя (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me