жабурниця

ЖАБУРНИ́ЦЯ, і, ж.

Різновид двостулкових молюсків.

У стоячих водоймах з мулистим дном поширена жабурниця звичайна (довжина до 20 см) (з наук. літ.);

Рухається жабурниця дуже повільно (1–1,5 м за годину). Восени заривається у ґрунт дна, де й проводить зиму в стані заціпеніння (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жабурниця — жабурни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. жабурниця — -і, ж. Те саме, що скойка. Великий тлумачний словник сучасної мови