жагливо

ЖАГЛИ́ВО, рідко.

Присл. до жагли́вий.

Коли він згадав про свою кімнату на Борисовській, таку теплу, маленьку, напівтемну кімнату, він жагливо забажав – там бути (В. Підмогильний);

– Я хочу поцілувати вашого друга! – засміялась раптово Тамара до Заболотного, й не встиг він нічого сказати, як вона уже чмокнула подивованого Жана в щоку, міцно й жагливо (О. Гончар).