жахіття
ЖАХІ́ТТЯ, я, с., розм.
Те саме, що жах 2.
Світ знову наповнився вранішньою снагою буяння, і забудеться жахіття потопів, безглуздя саморуйнувань (О. Гончар);
Завше здригаєшся уві сні не знати чого, .. от і зараз сіпнувся, як божевільний, вічно якесь жахіття сниться йому, але майже ніколи не пам'ятає, що саме (Ю. Андрухович);
Таким дивним спокоєм і затишком віяло від степу, що Чіпка почав думати, що всі жахіття, що він бачив на своєму шляху, були просто сном (Д. Білий).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жахіття — жахі́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- жахіття — -я, с. Кошмар, жахи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жахіття — див. страшило Словник синонімів Вусика
- жахіття — СТРАХІ́ТТЯ перев. мн. (страшні, згубні, небезпечні собою або своїми наслідками події, те, що вселяє почуття страху), СТРАХО́ВИНА́, ЖАХ, ЖАХІ́ТТЯ, КОШМА́Р розм., СТРАХО́ВИЩЕ розм., СТРАХОВИ́ДДЯ розм., СТРАХОТА́ розм., СТРАХОВИ́ННЯ розм., СТРАХОВІ́ТТЯ розм. Словник синонімів української мови
- жахіття — Жахі́ття, -ття, -ттю, -ттям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)