жилетик

ЖИЛЕ́ТИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до жиле́т.

Товстун сидів, кумедно склавши руки на животі, на якому не сходився старий шкіряний жилетик (із журн.);

Нову концертну сукню вдало доповнював маленький хутряний жилетик (із журн.);

Комплект шкільної форми складався з брюк, піджака, однотонного светрика, жилетика і сорочки (з газ.).