жилавість

ЖИ́ЛАВІСТЬ, вості, ж.

Властивість за знач. жи́лавий.

Найчастіше трапляються такі дефекти шкір, як жилавість, зсідання остини, механічні пошкодження тощо (з навч. літ.);

Синерезис відбувається у живих клітинах, чим пояснюється жорсткість і жилавість м'яса старих тварин (з навч. літ.);

В його тілі .. відчувалась жилавість і первісна міць (В. Рубан);

Козак крутив динамо вже з сьомого класу, бо впадав в око кіномеханікам і своїм зростом, і своєю жилавістю, і затятістю (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me