жилавість
ЖИ́ЛАВІСТЬ, вості, ж.
Властивість за знач. жи́лавий.
Найчастіше трапляються такі дефекти шкір, як жилавість, зсідання остини, механічні пошкодження тощо (з навч. літ.);
Синерезис відбувається у живих клітинах, чим пояснюється жорсткість і жилавість м'яса старих тварин (з навч. літ.);
В його тілі .. відчувалась жилавість і первісна міць (В. Рубан);
Козак крутив динамо вже з сьомого класу, бо впадав в око кіномеханікам і своїм зростом, і своєю жилавістю, і затятістю (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me