житлобудівельник

ЖИТЛОБУДІВЕ́ЛЬНИК, а, ч.

Те саме, що житлобудівни́к.

У давньому Вавилоні розміри оплати праці лікарів, ветеринарів, судно- і житлобудівельників та інших визначалися законами (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me