жулан

ЖУЛА́Н, а, ч.

Невеликий співочий птах родини сорокопудів.

Цей невіглас [редактор] пише, буцімто сойка належить, згідно з Бремом, до родини крокодиловидних, стор. 452, на якій, до речі, говориться про жулана, тобто про сорокопуда звичайного (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);

Улюблені місця гніздування жулана – густі верболози вздовж невеликих річок (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жулан — жула́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови