жуїрство
ЖУЇ́РСТВО, а, с., заст.
Спосіб життя жуїра.
Ховатися ніде – ти, Пушкіне, в цій системі – казарми, царя, шпигуна-батька .. – трохи цинізму, трохи жуїрства, трохи покори – і життя йде далі (В. Стус);
Безтурботне, веселе користування життям і добродушне жуїрство – ось головна межа другого періоду модернізму (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me