жуїрство

ЖУЇ́РСТВО, а, с., заст.

Спосіб життя жуїра.

Ховатися ніде – ти, Пушкіне, в цій системі – казарми, царя, шпигуна-батька .. – трохи цинізму, трохи жуїрства, трохи покори – і життя йде далі (В. Стус);

Безтурботне, веселе користування життям і добродушне жуїрство – ось головна межа другого періоду модернізму (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me