жінколюб
ЖІНКОЛЮ́Б, а, ч.
Те саме, що бабі́й 1.
Микола відшліфував свій дар словоблуда-жінколюба в таке довершене ораторське мистецтво, що жіноцтво – ця суперактивна більшість пробудженого електорату просто-таки конала від захвату (Г. Тарасюк);
Князь, недавно ще веселий гультіпака, жінколюб, влаштовував киянам щорічні багатоденні храмові свята не тільки від щедрості, а щоб потішити і свою праведну душу (із журн.);
Психологи в унісон рекомендують жінкам триматися від жінколюбів подалі (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me