заарештування

ЗААРЕШТУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. заарештува́ти.

Про посилення втручання в справи запорожців адмiнiстрацiї Слобiдської України свiдчить справа про заарештування старшини i козакiв у церквi Святогірського монастиря (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заарештування — заарештува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови