забавлянка
ЗАБАВЛЯ́НКА, и, ж.
Один із жанрів дитячого фольклору – пестушка, пісенька, примовка, якими забавляють дитину.
Колискові пісні та забавлянки відомі усім народам. Ці перші поетичні твори, звернуті до дитини, розвинулися на основі її реальних життєвих потреб (з наук. літ.);
Найбільшу групу забавлянок становлять пестушки (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забавлянка — забавля́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- забавлянка — див. іграшка Словник синонімів Вусика