забираний

ЗАБИ́РАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до забира́ти 1–4, 6.

Забираний ротором сніг, що зрізається ножем, подається на транспортер, з якого вивантажується в причеплені до машини піввагони (із журн.);

Таким [арештантам], забираним вночі, ніхто не давав ніяких доручень, не навантажував їх проханнями (І. Багряний);

// заби́рано, безос. пред.

З записок сучасника Якова Маркевича, генерального підскарбія, довідуємося, як цілими десятками тисяч забирано волів з України для війська (М. Грушевський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забираний — заби́раний дієприкметник Орфографічний словник української мови