забирання

ЗАБИРА́ННЯ, с.

Дія за знач. забира́ти 1–4.

Нас іще чекає процедура забирання твоїх речей (І. Карпа);

Іноді навіть закрадалася думка про забирання заяви щодо розлучення, котра може лежати у ЗАГСі навіть кілька місяців (С. Процюк);

Тримав при собі Дорошенко й відділи татарської кінноти, також або за плату, або на правах союзників. Але їх тяжко було утримувати від спустошення краю й забирання людей у ясир, у неволю (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забирання — забира́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. забирання — -я, с. Дія за знач. забирати. Великий тлумачний словник сучасної мови