заборонювач
ЗАБОРО́НЮВАЧ, а, ч., розм.
Той, хто забороняє робити що-небудь, виявляти ініціативу.
Естрадний театр зі Львова “Не журись!” був у Києві всього двічі, та й то мигцем, а потім так і не зміг пробитися через тодішніх заборонювачів (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заборонювач — заборо́нювач іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови