заборонювач

ЗАБОРО́НЮВАЧ, а, ч., розм.

Той, хто забороняє робити що-небудь, виявляти ініціативу.

Естрадний театр зі Львова “Не журись!” був у Києві всього двічі, та й то мигцем, а потім так і не зміг пробитися через тодішніх заборонювачів (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заборонювач — заборо́нювач іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови