заборошнений

ЗАБОРО́ШНЕНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. до заборошни́ти.

Сміється [бригадир], а вони [очі] геть зникають під заборошненими повіками, сліпне людина у своєму сміхові (О. Гончар).

2. у знач. прикм. Який заборошнився.

Незабаром з'явився заборошнений мельник (М. Коцюбинський).