завбогий
ЗАВБО́ГИЙ, а, е.
Надто вбогий.
Будиночок Ніни, завбогий для такого розкішного котеджного містечка, несміливо тулився в кінці вулиці (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
ЗАВБО́ГИЙ, а, е.
Надто вбогий.
Будиночок Ніни, завбогий для такого розкішного котеджного містечка, несміливо тулився в кінці вулиці (з публіц. літ.).