1. Словник української мови у 20 томах

завбожіти

ЗАВБО́ЖІТИ, ію, ієш, док., рідко.

Стати бідним, убогим; зубожіти.

Вже літечко моє не буде зеленіти. Проциндрив я його в квітчастому маю. Шкода гукать-вертать назад весну мою! Розтринькав капітал, завбожів я душею... (П. Куліш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завбожіти — -ію, -ієш, док. Стати вбогим, збідніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. завбожіти — Завбо́жіти, -жію, -єш гл. Обѣднѣть. Лебед. у. Камен. у. Він тим не забагатіє, а ми не завбожієм. Камен. у. Словник української мови Грінченка