завклуб

ЗАВКЛУ́Б, а, ч., розм.

Те саме, що завклу́бу.

Сорока з радості була готова вмерти. – Всі валом валять на мої концерти!.. – А звідки ж знать їй, що завклуб-ключник Та відчиняє клуб аж двічі в рік (В. Симоненко);

Наш сільський поет завклуб Андрій Кекало уже кілька років надсилає свої вірші в усі .. газети України (В. Нестайко);

Завклуб уже цокав сталевим ключем об зігнуту штабу (Є. Пашковський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завклуб — завклу́б іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови