завклуб
ЗАВКЛУ́Б, а, ч., розм.
Те саме, що завклу́бу.
Сорока з радості була готова вмерти. – Всі валом валять на мої концерти!.. – А звідки ж знать їй, що завклуб-ключник Та відчиняє клуб аж двічі в рік (В. Симоненко);
Наш сільський поет завклуб Андрій Кекало уже кілька років надсилає свої вірші в усі .. газети України (В. Нестайко);
Завклуб уже цокав сталевим ключем об зігнуту штабу (Є. Пашковський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завклуб — завклу́б іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови