завклубом

ЗАВКЛУ́БОМ, невідм., ч. і ж., рідко.

Те саме, що завклу́бу.

Дорікають мене всюди... Я ж нічого не робив! Обіймав собі посаду, Був завклубом років два, Їздив навіть у бригаду В тому році на жнива. Говорив культурні речі, Клуб щоденно відчиняв І терпляче кожен вечір Наодинці там куняв (В. Симоненко);

Ми з Явою сиділи у першому ряду .. поруч із головою колгоспу Іваном Івановичем Шапкою і завклубом Андрієм Кекалом (В. Нестайко);

Пам'ять тато мав феноменальну. Принаймні, десь на початку 60-тих, за “хрущовської відлиги”, коли йому дозволено було працювати завклубом, він по пам'яті поставив п'єсу Миколи Куліша “Мина Мазайло” (Г. Тарасюк).