завліт

ЗАВЛІ́Т, а, ч.

Скорочення: завідувач (завідувачка) літературної частини (театру).

Завідувач літературної частини театру трагікомедії запросив драматурга Сидоренкова на заключну розмову. У драматурга очі були сумні. У завліта очі були мужні (А. Крижанівський);

Він переключився на завлітів, дівчат начитаних і строгих, які носили окуляри (Г. Тарасюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завліт — завлі́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. завліт — -а, ч. і ж., розм. Скорочення: завідуючий (-а) літературною частиною (театру). Великий тлумачний словник сучасної мови