завмерлість

ЗАВМЕ́РЛІСТЬ, лості, ж.

Стан і властивість за знач. завме́рлий.

Дух минулого .. прокинувся в нім, дух віків, що дрімає в душі й підводиться хвилинами зрухів [зрушень], манячи до завмерлості й тиші (В. Підмогильний);

Вона .. була вражена виглядом козака, що постав у всій красі та силі юнацької мужності, що ніби і в самій завмерлості своєї постави виявляв розкуту вільність рухів (М. Садовський, пер. з тв. М. Гоголя).