завіконня
ЗАВІКО́ННЯ, я, с.
Простір за вікном, вікнами.
Завіконня вщерть залите сонячним промінням, на деревах бубнявіли листочками дерева, діти весело щебетали, гойдаючись на гойдалках (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завіконня — завіко́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови