загашення
ЗАГА́ШЕННЯ, я, с.
Дія за знач. загаси́ти.
За втрату непорочності або загашення вогню весталок засуджували до смерті – закопували у землю або замуровували живцем у стіну (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me