загашення

ЗАГА́ШЕННЯ, я, с.

Дія за знач. загаси́ти.

За втрату непорочності або загашення вогню весталок засуджували до смерті – закопували у землю або замуровували живцем у стіну (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загашення — зага́шення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. загашення — -я, с. Дія за знач. загашати. Великий тлумачний словник сучасної мови