заговорювання

ЗАГОВО́РЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. загово́рювати 3.

Тарас вловив мелодію .. Він таки її десь чув, цю, може, ще язичницьку молитву-заговорювання малого зела-древа й землі, що має дати паростку могуть і силу велета... (Василь Шевчук);

Прислiв'я, повiр'я, пiснi, казки, баяння (заговорювання) втiлюють дидактичнi принципи народної педагогiки (з наук. літ.).