задихання
ЗАДИХА́ННЯ², я, с.
Стан за знач. задиха́тися².
Ларингіт у дуже маленьких дітей небезпечний тим, що швидко розвинений набряк може спровокувати задихання і навіть смерть (з навч. літ.);
Причиною задихання бульб картоплі є нестача в ґрунті повітря (із журн.);
Океани повітря, що циркулюють над нами, рятують міста від задихання (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me