зазумерити

ЗАЗУМЕРИ́ТИ, и́ть, док., розм.

Почати зумерити.

Голосно й тривожно зазумерив телефон. Рагузін підійшов до столика .. підняв трубку (П. Гуріненко);

// безос.

У трубці зазумерило. Федір Васильович потримав її ще хвилину-другу, але ніхто не обізвався (Є. Доломан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зазумерити — зазумери́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови