зазумерити
ЗАЗУМЕРИ́ТИ, и́ть, док., розм.
Почати зумерити.
Голосно й тривожно зазумерив телефон. Рагузін підійшов до столика .. підняв трубку (П. Гуріненко);
// безос.
У трубці зазумерило. Федір Васильович потримав її ще хвилину-другу, але ніхто не обізвався (Є. Доломан).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зазумерити — зазумери́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови