законослухняність

ЗАКОНОСЛУХНЯ́НІСТЬ, ності, ж.

Стан і властивість за знач. законослухня́ний.

Законослухняність спирається на “передправові” рівні саморегуляції морального та релігійного характеру (з наук. літ.);

Без невідворотності покарань за злочини ефективність усіх гілок влади, законослухняність і справжня демократія не можуть бути достатніми (із журн.);

На Буковині працівники ДАІ проводять з дітьми уроки чемності, обережності, законослухняності (з газ.).