законотворення
ЗАКОНОТВО́РЕННЯ, я, с.
Те саме, що законотво́рчість.
Подано науково обґрунтовані рекомендації щодо використання досвіду законотворення Гетьманщини для удосконалення чинного цивільного законодавства України (з наук.-попул. літ.);
Досвід Швейцарії свідчить, що процес законотворення безперервний, він вимагає професійного підходу (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- законотворення — законотво́рення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- законотворення — -я, с. Підготовка і прийняття законів. Великий тлумачний словник сучасної мови