законотворець

ЗАКОНОТВО́РЕЦЬ, рця, ч.

Те саме, що законода́вець.

Сучасний законотворець вважає за доцільне використовувати посилання на норми свого закону лише при необхідності зв'язку між загальними та конкретними нормами (з наук. літ.);

Законотворці припускають, що завдяки скасуванню податкових пільг державна скарбниця поповниться (з газ.).