законотворець
законотво́рець
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- законотворець — ЗАКОНОТВО́РЕЦЬ, рця, ч. Те саме, що законода́вець. Сучасний законотворець вважає за доцільне використовувати посилання на норми свого закону лише при необхідності зв'язку між загальними та конкретними нормами (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах