законотворець

законотво́рець

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. законотворець — ЗАКОНОТВО́РЕЦЬ, рця, ч. Те саме, що законода́вець. Сучасний законотворець вважає за доцільне використовувати посилання на норми свого закону лише при необхідності зв'язку між загальними та конкретними нормами (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах