законоустановчий
ЗАКОНОУСТАНО́ВЧИЙ, а, е.
Який установлює закони.
У першому розділі Біблії – книги законоустановчі, куди входять п'ять книг Мойсея (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- законоустановчий — законоустано́вчий прикметник Орфографічний словник української мови