закушування
ЗАКУ́ШУВАННЯ², я, с.
Дія за знач. заку́шувати².
Для освіження смаку під час дегустації можна рекомендувати обполіскування рота чистою водою і закушування проб прісним білим хлібом і галетами (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закушування — заку́шування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- закушування — -я, с. Дія за знач. закушувати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закушування — ЗАКУ́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. заку́шувати¹. Навіть дочка не вимагала більше слів. Тільки бігала очицями на материні сльози, на характерну для неї манеру закушування спідньої губки (Ле, Міжгір’я, 1953, 306). Словник української мови в 11 томах