1. Словник української мови в 11 томах

закушування

ЗАКУ́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. заку́шувати¹.

Навіть дочка не вимагала більше слів. Тільки бігала очицями на материні сльози, на характерну для неї манеру закушування спідньої губки (Ле, Міжгір’я, 1953, 306).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закушування — заку́шування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. закушування — -я, с. Дія за знач. закушувати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закушування — ЗАКУ́ШУВАННЯ², я, с. Дія за знач. заку́шувати². Для освіження смаку під час дегустації можна рекомендувати обполіскування рота чистою водою і закушування проб прісним білим хлібом і галетами (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах