1. Словник української мови в 11 томах

закуштувати

ЗАКУШТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм.

1. Трохи поїсти або випити чого-небудь для визначення смаку; покуштувати.

Не сподівався він закуштувати меду З гречок, що молоком навколо розлились (Рильський І, 1956, 272).

2. перен. Спробувати, зазнати чого-небудь у житті на досвіді.

Що за багатство, що за пишнота, що за розкіш у тому дворці!..Неначе душа моя була в раї, в небі і закуштувала якогось кращого життя (Н.-Лев. І, 1956, 164);

— Хоч би ще без криміналу обійшлося! А то ще й того гаразду можна закуштувати (Круш., Буденний хліб.., 1960, 208).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закуштувати — закуштува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. закуштувати — -ую, -уєш, док., перех., розм. 1》 Трохи поїсти або випити чого-небудь для визначення смаку; покуштувати. 2》 перен. Спробувати, зазнати чого-небудь у житті, на досвіді. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закуштувати — КУШТУВА́ТИ що (з'їдати або випивати трохи чогось), ПРО́БУВАТИ, КУ́ШАТИ діал.; ДОТОРКА́ТИСЯ (ДОТО́РКУВАТИСЯ) до чого, ПРИТОРКА́ТИСЯ (ПРИТО́РКУВАТИСЯ) до чого (перев. Словник синонімів української мови
  4. закуштувати — Закуштува́ти, -шту́ю, -шту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. закуштувати — Закуштува́ти, -ту́ю, -єш гл. Испробовать, отвѣдать. Закуштувала якось луччого життя. Левиц. І. 233. Словник української мови Грінченка