закіптюжити
ЗАКІПТЮ́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого, що, розм.
Укрити кіптявою.
Дим вiд спаленої деревини та пластику закiптюжив стiни італiйського дворика, пам'ятки архiтектури епохи Вiдродження (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me