закіптюжити

ЗАКІПТЮ́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого, що, розм.

Укрити кіптявою.

Дим вiд спаленої деревини та пластику закiптюжив стiни італiйського дворика, пам'ятки архiтектури епохи Вiдродження (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me