замозолений

ЗАМОЗО́ЛЕНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до замозо́лити.

Я б не осмiлився заговорити з дiвчиною, бо мiж нею i мною вже щось стало, якась священна завiса, яку я не наважився б пiдняти, якесь тендiтне коштовне плетиво не для моїх замозолених рук (Р. Андріяшик);

// у знач. ім. замозо́лене, ного, с., перен. Те, що хто-небудь замозолив (у 2 знач.).

Своє замозолене носить людям (Ганна Барвінок).