замотування
ЗАМО́ТУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. замо́тувати 1, 2 і замо́туватися 1, 2.
Хліб був присутній на різних весільних етапах. З ним приходили також і на допитки (вигляди, попити), оглядини, заручини і на саме весілля. Обов'язковим було замотування хліба в хустину чи рушник, “голим” хліб ніколи не носили (з наук.-попул. літ.);
Не завжди рекомендується замотування голови після нанесення фарби на волосся (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- замотування — замо́тування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- замотування — -я, с. Дія за знач. замотувати. Великий тлумачний словник сучасної мови