замотузований

ЗАМОТУЗО́ВАНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до замотузува́ти.

Заскочив на хвилинку Мина Омелькович, вніс із собою знадвору хмару холоду та купи снігу на .. чоботях, замотузованих зверху ще й намордниками крутих самов'язних личаків (О. Гончар);

Повели Приходька з Олійником у вечірніх надосінніх сутінках до волосного майдану, до холодної: Андрія – замотузованого, а Юхим по-військовому чітко вимахував вільними поки що руками (Ю. Хорунжий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me