заплетення

ЗАПЛЕ́ТЕННЯ, я, с.

Дія за знач. заплести́ 1–4.

Розплетення – заплетення коси, її обрізання, “продаж” нареченому символізували шлюб і зміну статусу дівчини (з наук. літ.);

Колишній автотехнік знає понад тисячу способів заплетення вузлів, які потім лягають в основу дивовижного плетива (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заплетення — -я, с. Дія за знач. заплести. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заплетення — запле́тення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови