заповідність

ЗАПОВІ́ДНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до запові́дний 1.

Безліч пташиних гнізд, яких ніхто не руйнує; океан повітря, не отруєного нічим; гармонія буття .. Найкрайніший край землі, заповідність, чистота (О. Гончар);

Історія формування заповідності в херсонських степах почалася в другій половині XIX сторіччя, коли ще юний Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн (1863–1920 рр.) почав створювати перші вольєри для птахів і звірів (з наук.-попул. літ.);

Заповідні території різних категорій займають лише 5,9 % загальної площі України, на відміну від Європи, де норма заповідності становить 10–15 %, а іноді 30 % (з газ.).