зарев
ЗА́РЕВ, а, ч., заст.
Стара руська назва останнього місяця літа; серпень.
Був чудовий ранок місяця зарева, коли над Дніпром пахне житом і медом, все навкруг потопає в квітах, капає на землю сік із виноградних грон (С. Скляренко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зарев — -у, ч., мисл. Те саме, що залив собаки, але на низьких тонах. Великий тлумачний словник сучасної мови