зарубинецький
ЗАРУБИНЕ́ЦЬКИЙ, а, е.
Стос. до зарубинців та їхньої культури.
Кожен шар землі – забута вже сторінка: цю – рало кам'яне скородило колись, а цю – крислатий ріг писав побіжно-стрімко, а цю ось – ямкував зарубинецький спис... (П. Мовчан);
Етнічна ідентифікація зарубинецького населення лишається дискусійною: його вважають або балто-слов'янським, або передслов'янським (з наук. літ.);
Нині відомі поселення й поховання зарубинецького типу охоплюють простір від Прип'яті й Подесення до Середнього Подніпров'я (з наук.-попул. літ.);
У валах зарубинецьких фортець виявлено сарматські стріли – сліди нападів кочовиків на мешканців Подніпров'я (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зарубинецький — зарубине́цький прикметник Орфографічний словник української мови