зарубинці

ЗАРУ́БИНЦІ, ів, мн. (одн. зару́бинець, нця, ч.), архл.

Представники зарубинецьких племен.

На думку дослідників, у свідомості зарубинців саме на заході розташовувався потойбічний світ, світ пращурів (з наук. літ.);

У I ст. до н. е., коли посилюється загроза з боку кочових сарматів, зарубинці укріплюють свої поселення валами й ровами (з наук.-попул. літ.).