заручний

ЗАРУ́ЧНИЙ, а, е.

Який використовується або дарується на заручинах (про перстень, рушник і т. ін.).

Натягала [Льонця] на пальці один за одним персні і зойкнула: такий самий – з великим каменем, обрамленим золотою короною, той самий заручний її перстень – тут, у цьому дзбані! (Р. Іваничук);

1477 року імператор Максиміліан I підніс Марії Бургундській як заручний подарунок перстень з діамантом (із журн.);

// Який виконується на заручинах, характерний для них.

[Устя:] Та ще спочатку за столом .. заручних пісень співали їм (М. Старицький);

Заручний обряд.