1. Словник української мови у 20 томах

заструг

ЗА́СТРУГ, а, ч.

Ручний інструмент для грубого оброблення деревини струганням; шерхебель.

Колоди спершу треба обтесати застругом (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заструг — за́струг іменник чоловічого роду шерхебель застру́г іменник чоловічого роду замет Орфографічний словник української мови
  2. заструг — I з`аструг-а, ч. Рубанок із закругленим лезом; шерхебель. II застр`уг-у, ч. Сніговий замет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заструг — ЗАМЕ́Т (наметена вітром купа снігу), НАМЕ́Т, КУЧУГУ́РА підсил., ЗА́СТРУГ рідко, ЗАМЕ́ТА діал., ЗА́МЕТЬ діал., ЗАБІ́Й діал., ЗАБО́ЇНА діал., СУ́ГОРБ діал., ЦІЛИ́К заст.; ПЕРЕМЕ́Т (поперек дороги). Снігові замети лежать у саду (О. Словник синонімів української мови
  4. заструг — ЗАСТРУ́Г, у, ч. Сніговий замет. Після шторму над закрижанілим морем постали тисячі снігових застругів. Вони трохи нагадують піщані дюни в пустинях (Трубл., І, 1955, 231). Словник української мови в 11 томах