заструга
ЗАСТРУ́ГА, и, ж.
Те саме, що застру́г.
Оскільки довга вісь заструг збігається з панівними у відповідній місцевості вітрами, їх використовують для визначення переважного напрямку вітрів на льодовикових покривах і сніжних рівнинах (з наук. літ.);
Заструга формується під час вітрового руйнування щільних заметів снігу (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me