заструга

ЗАСТРУ́ГА, и, ж.

Те саме, що застру́г.

Оскільки довга вісь заструг збігається з панівними у відповідній місцевості вітрами, їх використовують для визначення переважного напрямку вітрів на льодовикових покривах і сніжних рівнинах (з наук. літ.);

Заструга формується під час вітрового руйнування щільних заметів снігу (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me